Copyright 2017 - Асоціація Святого Духу за об’єднання світового християнства

Усвідомлюємо ми це чи ні, на кожного з нас впливає певна сила зла, унаслідок чого ми робимо злі вчинки. Під впливом цих сил зла безперервно продовжується сповнена гріха історія людства. Володаря злих сил називають сатаною. Людство не мало змоги знищити сили сатани, оскільки не знало, що це за істота і як вона з’явилася. Глава «Гріхопадіння» допоможе зрозуміти ці питання.

Корінь гріха

До цього часу жодній людині не було відоме джерело гріха, яке коріниться глибоко всередині людини і спонукає її робити гріховні вчинки. Щоправда, християни, спираючись на біблійні писання, притримувалися (хоча й недостатньо чіткого) розуміння, що всі гріхи виникли внаслідок того, що Адам і Єва з’їли плід із дерева пізнання добра і зла. Що символізував плід? Пошук відповіді на це запитання слід починати з розгляду дерева життя, яке розташовувалося поруч із деревом пізнання добра і зла в Едемському саду (Бут. 2:9). Дерево життя символізує чоловіка, який утілив ідеал творення. Адам, досягши досконалості, повинен був стати цим ідеальним чоловіком. Отже, дерево життя символізує досконалого Адама. Дерево пізнання добра і зла символізує жінку, яка втілила ідеал творення, тому стає зрозуміло, що воно уособлювало досконалу Єву.

Змій спокушав Єву вчинити гріх. Він міг розмовляти з людьми. Він змусив людей, які є духовними істотами, вчинити гріхопадіння. З цього випливає, що він також є духовною істотою. Духовна істота, яку символізує змій, первісно була створена з метою добра, але пізніше згрішила і стала сатаною. Отже, змій символізує ангела. У Біблії говориться: «І Анголів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня. Як Содом і Гоморра та міста коло них, що таким самим способом чинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного огню, і поставлені в приклад…» (Іуда 1:6−7). На основі цих віршів ми можемо зробити висновок, що ангел згрішив, учинивши перелюб.

До гріхопадіння, як сказано в Біблії, Адам і Єва були голими і не соромилися (Бут. 2:25). Та після нього, засоромившись власної наготи, зшили вони фігове листя і прикрили свої статеві органи (Бут. 3:7). Звідси випливає, що вони згрішили своїми статевими органами. Беручи це до уваги, ми можемо зробити висновок, що саме люди та ангел брали участь у недозволених статевих стосунках.

Плід дерева пізнання добра і зла символізує любов Єви. Єва через свою любов, зосереджену на Богові, повинна була примножити дітей добра. Натомість, зосередивши свою любов на сатані, вона примножила дітей зла. Тому коли говорять, що Єва з’їла плід із дерева пізнання добра і зла, то мають на увазі, що у своїх стосунках з ангелом вона пізнала сатанинську любов, унаслідок чого їх стали пов’язувати кровні узи. Ми приходимо до висновку, що корінь гріха полягає не в тому, що прабатьки людства з’їли якийсь плід, а в тому, що вони вступили в недозволені статеві стосунки з ангелом, символічно названим змієм. Унаслідок цього вони примножили не Божий родовід добра, а сатанинський родовід зла.

Мотиви i процес гріхопадіння

Гріхопадіння людей відбувалося у двох вимірах: духовному і фізичному. Коли ангел і Єва вступили один з одним у статеві стосунки, сталося духовне гріхопадіння, а коли в статеві стосунки вступили Єва і Адам, сталося фізичне гріхопадіння.

Люцифер, якому здавалося, що він отримував любові Бога менше, ніж заслуговував, захотів, спокусивши Єву, зайняти серед людей позицію, схожу на ту, яку він мав у світі ангелів, будучи для них каналом любові Бога. Такими були його мотиви, які дали початок духовному гріхопадінню. Люцифер, який залишив свою позицію через надмірне бажання любові, і Єва, яка прагнула того, щоб очі її розкрилися, як у Бога, ще не будучи готовою до цього (Бут. 3:5−6), створили умову для взаємодії. Дія віддавання та приймання, що виникла внаслідок цього, дала початок силі любові не за Принципом, яка проявилася в недозволених Богом статевих стосунках на духовному рівні.
Після цього Єва звабила Адама з надією на те, що це допоможе їй повернутися до Бога і позбавить відчуття страху, викликаного гріхопадінням. Такою була мотивація Єви, яка призвела до фізичного гріхопадіння. Адам, відповівши Єві, створив умову для взаємодії з нею, і сила любові не за Принципом, яка виникла між ними в результаті дії віддавання та приймання, спрямувала їх одне до одного. Під її впливом Адам залишив свою первісну позицію і зрештою вступив у заборонені Богом статеві стосунки з Євою на фізичному рівні.

Наслідки гріхопадіння людини

Сатана — це ім’я, яке архангел Люцифер отримав після гріхопадіння. Коли прабатьки людства згрішили, вони пов’язали себе кровною спорідненістю з Люцифером. У результаті виникла чотирьохпозиційна основа, що належала сатані, і всі люди почали народжуватися як його діти. У результаті весь наш світ опинився під його володарюванням. Сатана не може продовжувати чинити зло, не маючи об’єкта, з яким він міг би створити умову для взаємодії і вступити в дію віддавання та приймання. Об’єктами сатани є злі духи, які перебувають у духовному світі, а об’єктами злих духів — духовні «Я» злих людей на землі, об’єкти яких, у свою чергу, — їхні фізичні «Я». Таким чином, влада сатани здійснюється через вплив злих духів на земних людей і проявляється в діях їхніх фізичних «Я».

Гріх — це порушення Небесного закону, що відбувається в момент створення людиною умови для взаємодії з сатаною, у результаті чого між ними виникає дія віддавання та приймання. Можна виділити чотири типи гріха: первородний гріх, успадкований гріх, колективний гріх і особистий гріх.

Вступивши в статеві стосунки з архангелом і ставши кровно пов’язаною з ним, Єва успадкувала від нього риси, які зумовили його злочин проти Бога. Адам, у свою чергу, успадкував від Єви ті ж риси, коли вона залучила його до статевих стосунків, що пов’язали їх кровними узами. Ці риси стали джерелом усієї гріховної природи грішної людини. Ми називаємо їх основними рисами гріховної природи людини. Існують чотири такі риси. Перша — це тенденція не дотримуватися точки зору Бога. Друга — прагнення залишити належне положення. Третя — прагнення змінити порядок володарювання. Четверта риса — прагнення примножувати гріховні діяння.

Причини невтручання Бога у гріховні дії прабатьків людства

Усезнаючий і всемогутній Бог знав про гріховні дії прабатьків людства і мав змогу відвернути їх. Чому ж Він не втрутився і не запобіг гріхопадінню? Зазначимо три причини невтручання Бога в гріхопадіння перших людей.
1. Заради збереження абсолютності й досконалості принципу творення.
2. Заради того, щоб тільки Бог був Творцем.
3. Заради того, щоб зробити людину господарем творіння.

 

Вступ

1. Принцип творення
2. Гріхопадіння
3. Принцип відновлення