Мун Сон Мьон народився 6 січня 1920 р. (за місячним календарем), у невеличкому селі Сансарі поблизу містечка Чонжу в Кореї в родині фермера. У 1930 р. його батьки навернулися до християнства (пресвітеріанської церкви), а пізніше молодий Мун Сон Мьон стає вчителем християнської недільної школи.
У ті часи Корея була анексована Японією, яка намагалася примусити корейців поклонятися сінтоським богам. Релігійна нетерпимість японського режиму була одним з аспектів приниження корейців, яких уважали людьми нижчого класу. Корея перебувала під колоніальним правлінням Японії протягом сорока років. Мун Сон Мьон досить рано пізнав біль несправедливості, як від власного народу, так і від рук японської влади.
Молодий Мун прагнув зрозуміти, чому люди страждають і як цьому покласти край. Відвідини церкви дали йому розімння того, що релігія звертається до основоположних питань буття й обіцяє ідеальний світ тим, хто слухається Бога. Однак він також бачив, що релігії, незважаючи на свою вікову історію та святі писання, що несли проникливість одкровень, на практиці нездатні дати відповіді на багато життєвих питань і вирішити нагальні проблеми, що постали перед людством.
Замислюючись над великою розбіжністю між релігійними ідеалами та реальним станом речей у світі, Мун Сон Мьон почав власний пошук рішень через палку молитву та духовну практику.
1935: покликання від Ісуса Христа
Рано-вранці на Пасху 1935 р., коли молодий Мун Сон Мьон молився на схилі гори, йому явився Ісус. У цьому видінні Ісус попросив Сон Мьона продовжити роботу, яку він почав на землі майже 2000 років тому, — будувати ідеальний світ на планеті та зрештою принести мир людству. Молодий кореєць був приголомшений такою несподіваною зустріччю, й особливо отриманим проханням, тому спочатку він відмовився. Проте після глибоких роздумів та молитов, він присягнувся взятися за цю неймовірну місію.
1935–1941: відкриття Божого принципу
Прийнявши поклик Ісуса, молодий Мун вирішив зрозуміти сутність цього незвичайного прохання. Він безперервно вивчав Біблію та вчення інших релігій для того, щоби зрозуміти таємниці життя та історії людства. Він мав глибоке спілкування з Богом. Відмовляючись від власних бажань, Мун Сон Мьон долав спокуси багатства, фізичних задоволень і знань. Він зрозумів страждання Бога та Його палке бажання об’єднатися зі Своїми дітьми. Він зрозумів, яким складним шляхом має пройти людство для того, щоб повернутися до Бога.
Після отримання Наказу Небес, він зрозумів, що не зможе його виконати без ґрунтовного розуміння Творця та Його творіння. Докладаючи неймовірні зусилля в пошуках істини, він проводив день і ніч у глибоких і гарячих молитвах, суворих постах, пошуку.
Спочатку він ставив питання, потім шукав відповідь у фізичному та духовному світі, а потім намагався знайти підтвердження цих відповідей. Коли Мун Сон Мьону виповнилося 25 років, він відкрив основи Божого принципу.
1941–1943: освіта, ув’язнення та тортури в Японії
У 1941 р., закінчивши школу, молодий Мун поїхав до Японії вивчати електротехніку в промисловому коледжі при університеті Васеда. У цей час він продовжував нескінченні молитви та пошук відповідей на головні питання життя. Його студентські друзі в той час казали, що у своїй кімнаті він тримав три Біблії — корейською, англійською та японською мовами, які він постійно вивчав.
Студент Мун був одним із християнських лідерів корейського руху за незалежність, який виступав проти японської окупації Кореї. Молоді християни та комуністи були лідерською верхівкою цього руху. Під час навчання в Японії Мун Сон Мьон товаришував з комуністами.
Незважаючи на їхні атеїстичні погляди, що завдавали йому біль, він визнавав їхнє щире прагнення втілити утопічну ідею. Урешті-решт, за підпільну діяльність серед студентів японська влада кинула його до в’язниці та піддала тортурам, бо він не видав імен своїх соратників.
Це ув’язнення було першим серед шести, яких він зазнав у Японії, Північній і Південній Кореї та Сполучених Штатах.
1943–1946: повернення до Кореї, ув’язнення та тортури
У 1943 р. Мун повернувся на Батьківщину. Після повернення він одружився з Чве Сон Гіль, посвяченою християнкою з добре відомої пресвітеріанської родини.
У 1944 р. японська влада в Кореї знов ув’язнила Муна та піддала тяжким тортурам після того, як його ім’я прозвучало під час допитів його друзів-комуністів, які брали активну участь в антияпонському підпільному русі в Токіо. Він відмовився давати будь-які свідчення й зрештою його було звільнено.
Двоюрідний брат і товариш Мун Сон Мьона переказував, що незважаючи на таке жорстоке ставлення японців, сам Мун виражав до них лише любов та повагу. Після закінчення війни в серпні 1945 р. він переконував людей не мститися японцям, які перебували в Кореї, і навіть таємно допомагав їм безпечно дістатися до Японії.
До 1945 р., систематизувавши своє вчення, яке стало відомим як «Виклад Божого принципу», він розпочав свою діяльність. План Учителя Муна полягав не в тому, щоби створити окрему деномінацію, а в тому, аби працювати разом із християнами для побудови ідеального світу. Він працював не покладаючи рук, представляючи своє нове одкровення християнським церквам.
Однак вони не сприйняли нове вчення. Одні вважали його неосвіченим «сільським проповідником», а інші через заздрість почали звинувачувати в поширенні хибного вчення. Незважаючи на відчайдушні зусилля достукатися до християн, його ідеї не мали широкої підтримки. Тому скоро Мун зрозумів, що в нього не залишалося іншого вибору, як піти шляхом одинокого першопрохідця нового релігійного бачення.
У 1946 р., купуючи рис для своєї родини, учитель Мун отримав заклик відправитися до Північної Кореї. Слідуючи йому, він залишив свою родину та поїхав на Північ.
1946–1950: діяльність у комуністичній Північній Кореї, ув’язнення у «таборі смерті» та втеча на Південь
До Другої світової війни центром корейського християнства був Пхеньян, що зараз є столицею Північної Кореї. Учитель Мун почав відкрито поширювати вчення та виступати проти атеїзму, незважаючи на те, що в країні панував комуністичний режим і це було небезпечно. Виступаючи за нову ідею теїзму й не маючи копійки за душею, він наражався на більшу небезпеку, ніж церкви, і відповідно був одним із перших, кого хотіла ув’язнити комуністична влада.
Звинувативши в порушенні громадського порядку, у листопаді 1946 р. його ув’язнили та піддали катуванням. Поліція, вважаючи, що він помер, викинула його на подвір’я в’язниці. Однак друзі знайшли й забрали його розбите тіло. Вони вже й не сподівалися, що він одужає, проте дивним чином учитель Мун вижив і відновив свої сили. Відразу після одужання він із новою силою продовжив свою діяльність.
У квітні 1948 р. його арештували вдруге та засудили на п’ять років важких робіт у в’язниці Хиннам. Хиннам був північнокорейським концентраційним табором на кшталт радянського ГУЛАГу, де ув’язнені працювали до самої смерті. Мало хто витримував у цих умовах більше шести місяців.
Проте навіть у такому жахливому таборі учитель Мун залишився живим. За три роки ув’язнення багато хто з його співкамерників знайшли у ньому духовну підтримку й стали поділяти його світогляд.
25 червня 1950 р. Північнокорейська армія вдерлася на територію Південної Кореї, прагнучи блискавично захопити весь корейський півострів. Сили ООН і США прийшли на допомогу окупованому Півдню. Через місяць після звільнення Сеула війська ООН дійшли воріт Хиннамської в’язниці. Розуміючи неминуче наближення військ ООН, комуністи почали страчувати ув’язнених. Концентраційний табір було звільнено за кілька годин до того, як мали стратити Муна.
Повернувшись до Пхеньяна, учитель Мун упродовж сорока днів розшукував своїх однодумців. Зрештою він знайшов кількох прибічників і з двома з них подався пішки на Південь. В одного з послідовників була зламана нога й він просив, аби його залишили, тому що через нього вони будуть повільно просуватися вперед. Однак Мун наполягав на тому, щоб учень продовжував іти з ними, і решту шляху або штовхав його на велосипеді, або ніс на спині.
1950: новий початок у місті Пусан, Південна Корея
Як один із сотень тисяч біженців війни, Мун дістався до південного порту, міста Пусан, де з одним із послідовників вони спорудили першу будівлю: це була невеличка хатина, покрита порожніми коробками від армійського провіанту.
Тоді він казав своїм нечисленним учням, що одного дня послання Принципу знатимуть в усьому світі. Він казав, що люди всього світу з пошаною ставитимуться до схилу, на якому стоїть їхня хатинка. Було дуже важко повірити в ці його пророцтва, однак сьогодні десятки тисяч людей приїжджають на прощу в це місце.
Після майже п’ятирічного перебування на Півночі учитель Мун почав свою проповідницьку діяльність на Півдні, у цей час він возз’єднався зі своєю дружиною. День і ніч Мун присвячував себе своєму покликанню. Дружина не змогла прийняти складнощі сімейного життя, коли чоловік, жертвуючи сім’єю, повністю віддавав себе місії. Зрештою, вона подала на розлучення, незважаючи на те, що вчитель Мун був категорично проти й намагався відмовити її від цього.
1954: заснування Асоціації святого духу за об’єднання світового християнства
1 травня 1954 р. у Сеулі (столиці Південної Кореї) учитель Мун заснував Асоціацію святого духу за об’єднання світового християнства, пізніше цю групу інші стали називати Церквою об’єднання.
Перша офіційна будівля АСД-ОСХ у Сеулі, 1954 рік
Чимало студентів із головного корейського жіночого університету «Іхва» зацікавились ідеями пана Муна. Університет був тісно пов’язаний із корейським урядом та однією з головних протестантських деномінацій. Оскільки багато студентів стали відвідувати лекції вчителя Муна, керівництво направило професорів дізнатися про нову ідею детальніше. Після того як кілька професорів теж зацікавилися філософією об’єднання, керівництво університету замість того, щоб щиро привітати нове бачення, почало утискати прибічників пана Муна. Ректор університету сказала професорам і студентам, що якщо вони не припинять відвідування лекцій Муна, то мають піти з університету.
Цей випадок було висвітлено у пресі як порушення свободи совісті та власних переконань. Тоді керівництво університету, використовуючи зв’язки з урядом, почало піар-кампанію у ЗМІ. Корейські газети друкували страхітливі статті про організацію доктора Муна, нібито він — північнокорейський агент. Учителя Муна знову було ув’язнено, але через кілька тижнів його відпустили за відсутністю провини та складу злочину.
Наступного року його знову відправили до в’язниці, звинувативши в ухиленні від військової служби, незважаючи на те, що в той час він перебував у концентраційному таборі в Хиннамі. Після кількох місяців ув’язнення всі звинувачення було знято за відсутністю складу злочину. Його звільнення мало висвітлювали у пресі, бо лідери основних деномінацій, влади та преси уклали між собою домовленість замовчувати правду про Мун Сон Мьона та його діяльність.
1960: одруження з Хан Хак Джа
16 березня 1960 р. відбулася шлюбна церемонія вчителя Муна та пані Хан Хак Джа. Після одруження пані Хан Хак Джа повністю присвятила себе підтримці свого чоловіка та його місії, не звертаючи уваги на будь-які труднощі. Вони є батьками 14 дітей та дідусем і бабусею понад 40 онуків.
1971: переїзд у США
У 1971 р. д-р Мун поширив свою діяльність на світовий рівень. Приїхавши до США, він висловив глибоку повагу за звільнення його Батьківщини. Водночас він розумів, що небеса очікують значно більшого від Америки. Д-р Мун чітко розумів, що США відхилилися від початкових ідеалів.
1974: зустріч д-ра Муна з президентом США Ніксоном у Білому домі
Під час Вотергейтського скандалу д-р Мун зустрівся з президентом США Ричардом Ніксоном. У публічних виступах та пресі він закликав американців пробачити Ричарда Ніксона в часи Вотергейтського скандалу.
Усі стратеги з громадських відносин радили йому не робити такого кроку, але він закликав американців «пробачити, любити та об’єднатися». У ті часи, коли президент США перебував на межі імпічменту, ніхто не хотів бути поруч із ним, але доктор Мун не відступав, оскільки передбачав, що підрив інституту американського президентства призведе до серйозних наслідків у світі, який усе ще перебував перед комуністичною загрозою.
Незважаючи на те, що його заклик «пробачити, любити та об’єднатися» втілював у собі сутність християнського вчення, громадськість не сприйняла його й Ніксон залишив свою посаду.
1974: початок переслідувань в Америці
Правдиве й об’єктивне висвітлення змінилося на створення спотвореного й загрозливого образу д-ра Муна. У Кореї розшукали найрізноманітніші голослівні твердження, які свого часу так і не знайшли жодних доказів. У такій атмосфері істерії ентузіазм та ідеалізм його молодих послідовників було трактовано як «промивання мізків». Мун Сон Мьона було представлено як гіпнотизера й агента іноземного уряду.
1975: мітинг «Захистимо Батьківщину» на острові Йоідо
Доктор Мун продовжив своє турне «Дні надії» у супроводі групи молодих послідовників з Америки, Європи та Азії. Він виступив у Японії та Кореї, а на завершення звернувся до 1,2 млн осіб, які зібралися на острові Йоідо в серці Сеула. Доктор Мун звернувся з посланням рішуче боротися з атеїстичною ідеєю комунізму в Південній Кореї та створити світ на чолі з Богом.
Це все відбувалося в часи холодної війни, великої напруженості між Північною та Південною Кореєю.
1975: початок міжрелігійної діяльності
Розпочавши з діалогу в Теологічній семінарії об’єднання, Нової екуменічної дослідницької асоціації за єдність християнства та продовживши в рамках інших ініціатив, як-от Асамблея світових релігій, доктор Мун доклав багато зусиль для встановлення міжрелігійного діалогу, порозуміння та співпраці.
Цю діяльність було спрямовано на вирішення проблем бідності, війни, несправедливості та руйнації сімей. У 1985 р. в Асамблеї світових релігій узяли участь 1000 поважних релігійних діячів і вчених.
Основоположний момент учення доктора Муна полягає в тому, що найскладніші проблеми, які постали перед світом, неможливо вирішити лише політичним або економічним шляхом, для цього треба задіяти також релігійних лідерів, які співпрацюватимуть на міжрелігійному рівні.
1976: фестиваль «Боже, благослови Америку»
Це було найбільше зібрання за всі часи у Вашингтоні. Майже 300 000 осіб різних віросповідань і рас прийшли почути послання «Божа надія на Америку» на фестивалі, що відбувся 18 вересня 1976 р. Під час цієї історичної події доктор Мун закликав Америку створити єдину націю з Богом на чолі, і зрештою єдиний безконфліктний світ. Він назвав себе «лікарем», або «пожежником», який приїхав до Америки, щоб допомогти їй як нації подолати «випробування» комунізмом, що заперечує існування Творця, і відродити свою духовну спадщину.
1982: заснування газети «Вашингтон таймс»
У 1982 р., коли почалися звинувачення від уряду США, доктор Мун, не звертаючи на це уваги, заснував газету «Вашингтон таймс», яка стала другою найвпливовішою газетою американської столиці. Він заснував її для того, щоб вона стала інструментом мирного повалення комунізму. Ця ціль була досягнута у співпраці з адміністрацією Рейгана. Потім вона була інструментом закінчення холодної війни, проголошення сімейних цінностей і підтримки ролі релігії в суспільстві.
1983: розслідування та звинувачення від уряду США
Департамент юстиції США, прагнучи досягти своєї мети та примусити доктора Муна залишити Штати назавжди, продовжував вести перемовини з його повіреними. Вони сказали, що коли доктор Мун поїде до Кореї й ніколи не повернеться до США, уряд відмовиться від своїх звинувачень та ув’язнення.
Доктор Мун відкинув усі ці пропозиції. Він прокоментував це так: «Це, мабуть, воля Бога в тому, щоб я відправився за ґрати. Має бути якась провіденційна причина, чому я повинен пройти цим шляхом».
1984: звіт Підкомітету Сенату США у справі про податкове правопорушення д-ра Муна
Підкомітет Сенату США на чолі з сенатором О. Хетчем опублікував такий звіт із приводу вироку, винесеного д-рові Муну: «Ми звинуватили новоприбулого до нашої країни в кримінальному й умисному правопорушенні за те, що робить великий відсоток наших власних священнослужителів, а саме за те, що мають церковний рахунок на власне ім’я.
Католицькі священики роблять так. Баптистські проповідники чинять так, те саме зробив і д-р Мун. Ми звинуватили неангломовного іноземця у кримінальному укриванні податків через його першу податкову декларацію, яку він заповнив у нашій країні. Виходить, що ми не дали йому навіть шансу зрозуміти наші закони. Ми не спробували стягнути штраф, як перший крок до виправлення ситуації. Ми не дали йому можливості скористатися будь-якими перевагами. Навіть більше, ми розповіли теоретичну історію про ухиляння від сплати податків у сумі, менше ніж 10 000 доларів, і перетворили це на звинувачувальний вердикт та вісімнадцятимісячне ув’язнення.
Після того, як мій підкомітет уважно та об’єктивно розглянув цю справу з обох сторін, я просто впевнений, що це більше схоже на несправедливість, ніж на правосуддя. Справа Муна є потужним сигналом того, що якщо чиясь точка зору досить непопулярна, то в нашій країні знайдуть можливість поставитися до цього не з повагою, а звинуватити.
Я не вірю, що ви, я чи будь-хто інший, хоч би яким невинним був, зміг би реально здолати об’єднані сили міністерства юстиції та судової влади, якби опинився на місці д-ра Муна».
1984–1985: життя у в’язниці в Америці
У 1990 р. доктор Мун організував у Москві велику конференцію провідних ЗМІ та колишніх голів держав. Таким чином він виконав обіцянку, яку дав іще в 1976 р., що одного дня він організує «велику конференцію в Москві».
Під час цієї конференції доктор і пані Мун зустрілися з Михайлом Горбачовим. Він дав кілька інтерв’ю на телебаченні та друкованим виданням, у яких передав послання надії людям Радянського Союзу, спонукаючи їх звернутися до Бога. Сильний противник комунізму, доктор Мун учив, що ця ідеологія помилкова, але він приїхав до Радянського Союзу з любов’ю до всіх комуністів.
Із часів падіння радянської імперії він спонсорував велику кількість проектів, які сприяли переходу комуністичних країн до демократії та свободи.
1991: зустріч доктора та пані Мун із Президентом Північної Кореї Кім Ір Сеном
Зустріч доктора Муна та Кім Ір Сена відбулася в місті Хиннам, де раніше був «табір смерті» Хиннам, у якому молодий Мун провів майже три роки. Кім Ір Сен умисне запросив доктора Муна туди, таким способом символічно просив вибачення за минулі дії.
1992: початок громадської діяльності в ім’я миру пані Мун Хан Хак Джа
Під час її першого світового турне в 1993 р. вона відвідала 44 міста в Америці, 27 міст у Японії, 40 університетських містечок у Кореї і 41 країну по всьому світу, зокрема й Україну.
У 2006 році в супроводі своїх дорослих дітей і онуків вона провела два світових миротворчих турне в неймовірному темпі — одна країна в день. Вона та її сім’я виступили перед публікою в 120 країнах в Азії, Європі, Африці, на Близькому Сході, в Океанії та Латинській Америці. Її приймали на високому рівні: зустрічі відбулися з багатьма главами держав, провідними релігійними та політичними діячами.
1996: заснування Федерації сімей за мир в усьому світі
У 1996 р. доктор Мун оголосив про закінчення епохи Асоціації святого духу за об’єднання світового християнства. Жоден із духовних лідерів минулого не закривав створену ним релігійну організацію. Цим він зробив наголос на тому, що наближається час, коли людство має зняти маску релігії.
Замість неї доктор Мун заснував Федерацію сімей за мир у всьому світі та об’єднання. Отже, створюється мережа сімей із кожної раси, релігії та культури, об’єднаних переконанням, що зосереджені на істинній любові, щасливі шлюби й успішні родини є наріжним каменем для вирішення фундаментальних проблем суспільства.
2001: діяльність доктора Муна у зв’язку з подіями 11 вересня 2001 р. в США
Щодо терористичних актів 11 вересня доктор Мун організував у жовтні 2001 р. в Нью-Йорку конференцію релігійних і політичних лідерів з усього світу. В Індонезії в грудні 2001 р. проведено безпрецедентну конференцію для мусульманських лідерів «Іслам і майбутній мирний світ», яка була відображенням упевненості доктора Муна в потенціалі ісламу як головного партнера на шляху глобального пошуку миру.
2006: відкриття Палацу миру «Чон Джон Гун»
Палац миру, музей і конференц-центр «Чон Джон Гун», який називають «Ватиканом Сходу», — це велична будівля в прекрасному оточенні корейських гір у двох годинах їзди від столиці, неподалік від кордону з Північною Кореєю. Розроблений як мистецький витвір, його призначення — бути провідним центром, де б лідери з усього світу збиралися, щоб розробляти плани встановлення нової доби миру та процвітання.